Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Все про шиття

Головна » Все про шиття » Конструювання чоловічого верхнього одягу

§1, §2, §3
1. ВЛАСТИВОСТІ ОДЯГУ І ВИМОГИ, що ПРЕД'ЯВЛЯЮТЬСЯ ДО НЕЇ

 Експлуатаційні властивості одягу. Одяг має відповідати своєму призначенню і умовам експлуатації: мати гарну посадку на фігуру, бути зручними в шкарпетці, міцною і надійною протягом усього терміну служби. 

В процесі шкарпетки одяг піддається різним механічним і атмосферних впливів. Зносостійкість виробу залежить від властивостей тканин, види обробки і умов шкарпетки вироби. 
 
 Гігієнічні властивості одягу. Показниками гігієнічних властивостей одягу є: теплозащитность, повітропроникність, гігроскопічність, пылеемкость. В залежності від пори року одяг повинна відповідати відповідним вимогам: охороняти тіло людини від холоду взимку і від перегрівання влітку. Одяг повинен забезпечувати свободу рухів людини, а також зручність догляду за нею. 
 
До професійної одязі пред'являються свої специфічні вимоги. Так, наприклад, одяг для моряків повинна володіти вітрозахисними і водовідштовхувальними властивостями. 
 
 Естетичні властивості. Одяг відіграє важливу роль у формуванні зовнішнього вигляду людини. Вона повинна відповідати естетичним смакам споживача, законами зорового сприйняття, відрізнятися красою і завершеністю художнього задуму. 
 
При проектуванні одягу особливу роль відіграє композиція вироби: пропорції деталей, їх художня взаємозв'язок, силует і лінії, колір і фактура тканини, зовнішня обробка. Вибір композиції залежить від віку та особливостей фігури споживача. Все це необхідно враховувати художникам-модельєрам, конструкторам і технологам при створенні одягу. 
 
 Економічні вимоги до одягу. Вартість основних і допоміжних матеріалів становить 85 - 90 % від загальної собівартості виробу. На економічність виробу впливають витрати часу на його виготовлення, технологічність конструкції, витрата матеріалів (раціональна розкладка лекал). Велике значення має уніфікація деталей і вузлів виробу, що дозволяє удосконалювати технологію обробки деталей, впроваджувати нову техніку і обладнання, скорочувати витрати часу на виготовлення виробу в цілому. Це дає можливість значно поліпшити якість і підвищити продуктивність праці.

2. ОСОБЛИВОСТІ КОНСТРУЮВАННЯ ОДЯГУ ДЛЯ МАСОВОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПОШИТТЯ 

В умовах масового виробництва виготовлення одягу проходить наступні етапи: моделювання, конструювання, розмноження лекал на вироби для різних розмірів і ростов, пошиття виробу. 
 
Процес створення моделей одягу включає: розробку або вибір моделі у вигляді спільного проекту виробу і художнє оформлення моделі, виконання проекту в матеріалі. 
 
Найбільш поширеними засобами вирази проектів у моделюванні є: виконання проекту моделі матеріалі, вираз проекту у вигляді ескізу або фотографії і макетування (наколка). 
 
Конструювання виробів полягає в створення технічних креслень (основних і контрольних) та лекал для середнього розміру, росту і повноти згідно з прийнятою моделлю. Процес розробки конструкції моделі охоплює наступні питання: вивчення і аналіз моделі; підбір відповідної базової силуетної основи; уточнення або зміна основи і перенесення на неї модельних особливостей; в окремих випадках - розробку нової силуетної основи. 
 
Вивчаючи модель, визначають вид одягу, силует, покрій, розмір, зріст, повноту, вид тканини, ширину виробу по лініях грудей, талії, стегон, ширину і довжину коміра і лацканів, форму і розміри рукавів і т. д. 
 
Конструювання одягу за індивідуальними замовленнями в ательє має ряд особливостей. Художники-модельєри виконують ескіз моделі; конструюванням займаються закрійники. Моделювання та конструювання в індивідуальному виробництві одягу може швидше реагувати на зміна моди. 
 
Конструювання повинне враховувати численні особливості конкретного замовника: його вік, повноту, тип постави і статури і т. п. Велике значення мають фактура, колір, малюнок і площа тканини, а також вплив процесів технологічної обробки на її властивості. 
 
Широке застосування в даний час має конструювання виробів з допомогою базових лекал з внесенням в конструкцію відповідних змін, пов'язаних з фігурою замовника. 
 
Основи базових лекал являють собою конструкцію деталей верху вироби, розроблену в повній відповідності з напрямком сучасної моди. На кожній деталі вказані напрямок ниток основи і місця вимірювання основних конструктивних ділянок з відповідними припусками на вільне облягання. Крім того, вказані мірки типової фігури для розмірів, рекомендованих для даного силуету. До лекалами додається технічний опис.
 
За мірками виміряної фігури замовника підбирають потрібні лекала базової основи. Робота з ними скорочує витрати часу на розкрій виробу, дозволяє істотно знизити витрату тканини. 
 
При конструюванні складних виробів, обумовлених особливостями покрою, фасону або фігури замовника, для розкрою попередньо виконують креслення на папері, а потім лекала. 
 
Широке поширення серед закрійників отримало конструювання виробу безпосередньо на тканини. Такий спосіб вимагає від закрійника великого досвіду і серйозної теоретичної підготовки. 

3. СИСТЕМИ КОНСТРУЮВАННЯ ОДЯГУ 

 Муляжная система. У дослівному перекладі з французької муляж означає зліпок, точно передавальний форму предмета. Муляжная система полягає в моделюванні та конструюванні одягу безпосередньо на фігурі або манекені при допомоги наколки з використанням паперу, макетної або основної тканини. При муляжном методі ніяких розрахунків не виробляють. Після наколки уточнюють контури деталей і роблять розгортку виробу на площині відповідно до формою і фасоном. Уточнивши контури деталей, їх вирізують і, уклавши на площина, отримують первинну викрійку вироби. 
 
Цей метод конструювання одягу вимагає значної витрати часу і високої кваліфікації виконавця. Його використовують при виготовленні окремих складних індивідуальних замовлень. 
 
 Пропорційно-розрахункова система. При конструюванні одягу з використанням пропорційно-розрахункової системи всі показники розраховуються виходячи з росту і напівобхват грудей. В основі розрахункових формул лежить принцип пропорційної залежності розмірів окремих частин тіла людини. 
 
Неодноразові антропологічні обстеження населення Центральним науково-дослідним інститутом швейної промисловості (ЦНИИШП) показали, що, незважаючи на досить високу зв'язок безлічі вимірів тіла людини зі зростанням і обхватом грудей, деякі вимірювання (наприклад, обхват талії і стегон) мають самостійну мінливість. Тому неможливо закріпити за одним обхватом грудей лише один варіант обхвату талії або стегон. 
 
 Розрахунково-графічна система. Вона розроблена ЦНИИШП на базі розрахунково-аналітичного методу. Перевага цього методу полягає в тому, що всі формули мають математичне обґрунтування та креслення конструкцій будують, застосовуючи графічні розгортки згладжених контурів фігури людини з урахуванням необхідних надбавок на вільне облягання. 
 
Для побудови креслень конструкцій використовуються абсолютні величини розмірних ознак типових фігур чоловіків, жінок або дітей відповідно до ОСТ 17-325 - 86 або вимірювання (мірки), зняті з фігури при виготовленні виробів по індивідуальним замовленнями. Весь креслення будується за натуральним обмірам фігури, тому використання пропорційних розрахунків виключається. 
 
В практичній роботі допускається заміна одного розмірного ознаки іншим у тому випадку, якщо між ними існує достовірна, встановлена антропометрией зв'язок. Наприклад, висота плеча Вп визначається відніманням величини розмірного ознаки 5 Вп.т з величини розмірного ознаки 10 Вш.т, де 5 Вп.т - висота плечової точки (вимірюється по вертикалі відстань від підлоги до плечової точки); 10 Вш.т - висота шийної точки (вимірюється по вертикалі відстань від підлоги до шийної точки). 
 
Так, для визначення вершини горловини полички використовують вимірювання 
Дт.пІ - за розрахунком Дт.пІ = Дт.пІ - Дш.про.ш (де Дт.пІ - розмірний ознака 61; Дт.пІ - розмірний ознака З6; Дш.зш - розмірний ознака 7б). 
 
Для визначення конструктивної точки застосовують метод засічок з використанням двох вимірювань. 
 
При використанні одного розмірного ознаки для побудови того чи іншого вузла конструкції (наприклад, ширини спинки, довжини спинки і т. д.) застосовують графічний метод, тобто побудову розгорток поверхні вироби геометричним шляхом. 
 
На базі розрахунково-графічної системи розроблена єдина методика конструювання одягу, що забезпечує єдність принципів конструювання чоловічого, жіночого та дитячого одягу. 
 
Універсальність розрахункових формул і методів побудови креслень конструкції єдиного методу не залежить від моди. При зміні моди для створення нових моделей прийоми побудови креслень і структура основних розрахункових формул залишаються незмінними, а змінюються тільки деякі параметри, коефіцієнти й абсолютні величини. 
 
 Єдиний метод конструювання одягу, розроблений Центральної дослідно-технічної швейної лабораторією Міністерства побутового обслуговування населення УРСР (ЦОТШЛ), застосовується для виготовлення виробів по індивідуальним замовленням. За цим методом деякі складні розрахунки спрощені або замінені мірками: введений показник постави і додатковий вимір висоти бочка Сб (призначене для визначення рівня лінії грудей); наведено особливості побудови рукава на сутулу і перегибистую фігури. Вимірювання, що застосовуються в єдиному методі, забезпечують точність побудови конструкції на будь-яку фігуру і роботу з однією приміркою і без примірок. 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 

1. Якими споживчими властивостями повинна володіти одяг? 
2. Що слід розуміти під експлуатаційними властивостями одягу? 
3. Які показники визначають гігієнічні властивості одягу?
4. В чому особливості естетичних вимог до одягу? 
5. У чому полягають економічні вимоги до одягу? 
6. Які особливості виготовлення одягу за індивідуальними замовленнями населення? 
7. Які особливості виготовлення одягу в масовому виробництві? 
8. Які системи конструювання ви знаєте? 
9. Які особливості муляжной системи конструювання? 
10. Які основні недоліки пропорційно-розрахункової системи конструювання ви знаєте? 
11. Які особливості розрахунково-графічної системи конструювання? 
12. Які переваги єдиної методики конструювання одягу? 
13. Який єдиний метод і яке його значення для конструювання одягу в індивідуальному виробництві?

Категорія: Конструювання чоловічого верхнього одягу | Додано: (23.01.2016)
Переглядів: 4920 | Рейтинг: 0.0/0