Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0


Все про шиття

Головна » Все про шиття » Азбука шиття

Пряма спідниця
 Основою будь-спідниці служить конструкція прямої спідниці відпрацьована на певну фігуру. Необхідні вимірювання фігури: окружність талії, обхват стегон і довжина спідниці. Креслення деталей спідниць дані з урахуванням припусків на шви.

 Підгонка спідниці на фігуру. Поздовжні вимірювання для всіх розмірів можуть бути без змін. Зокрема, довжина спідниці встановлюється за бажанням, а розташування виточок може бути визначено на примірці. Поперечні вимірювання на кресленнях дані: чорним кольором для розміру 158 - 92 - 100; де 158 - зростання, 92 - окружність грудей, 100 - окружність стегон; зеленим кольором - для розміру 158 - 96 - 104. З наведеної закономірності можна отримати і будь-який інший розмір, а саме: при побудові таких розмірів слід додавати по 1,0 см внизу і вгорі, на ділянках по 0,5 див. Витрата тканини на пряму спідницю залежить тільки від довжини спідниці (готовий вигляд + 7-8 см на обробку). Прямі спідниці в основному виготовляють із шерстяних або щільних бавовняних тканин.

 Можна скористатися табл. 4.
 

1. Пряма спідниця (рис. 167). Складається з заднього (рис. 167 а) і переднього (рис. 167 б) полотнищ.

 Для побудови креслення слід зігнути навпіл папір (тут пройде зазначений на кресленні згин деталі), потім приступити до побудови деталей. Якщо нестандартна фігура з більш тонкою талією (рис. 168 а), слід внести зміни в деталі спідниці, а саме: збільшити виточки на передньому і задньому полотнищі та зняти надлишки вгорі по боці (рис. 168 г, чорний пунктир). Для фігур з талією більшою, ніж стандартна (рис. 168 б), зменшують виточки на передньому і задньому полотнищі, бічний шов вгорі кілька вирівнюють (рис. 168 г, зелений пунктир).
 

 Пояс викроюються по частковій нитки, довжина його дорівнює окружності талії +6,0 см на обробку. Ширина пояса в крої 6,0 - 8,0 см, відповідно в готовому вигляді становитиме 2,0 - 3,0 див. Для широкого пояса обов'язково викроюється прокладка, що дорівнює по довжині поясу, по ширині - його половині.

 Бічні шви становлять 1,5 см, шов пришивання пояса - 1,0 см, ширина підгину низу - 4,0 див Ці величини вже закладені в кресленнях. Виточки копіювальними стібками переносять на обидві сторони полотнища, потім зметують виточки і бокові шви. З лівого боку бічний шов зметують не до кінця, зверху залишають частину шва під обробку тасьмою блискавка - застібка у шві. Спідницю приміряють в сметанному вигляді. В процесі примірки нерідко виявляються дефекти, наприклад складання по бічних швах, які можуть утворитися з-за того, що виріб сметивалі на вазі. Зметування слід виконувати на столі, попередньо перевіривши довжину швів. Можуть виявлятися і дефекти, пов'язані з особливостями фігури. Нижче наводимо способи усунення дефектів у прямої спідниці.
 

1. Спідниця спереду прилягає до ніг (рис. 169).

 Причина: для даної фігури був дан недостатній прогин верхнього зрізу переднього, полотнища.

 Виправлення: верхній зріз переднього полотнища роблять з прогином посередині. Величина прогину залежить від фігури (рис. 169 а).

2. Спідниця прилягає ззаду до ніг (рис. 170).

 Причина: для даної фігури недостатній прогин верхнього зрізу заднього полотнища.

 Виправлення: верхній зріз заднього полотнища роблять з прогином посередині. Величина прогину залежить від фігури (рис. 170 а).

3. Поперечні заломи біля пояса на задньому полотнищі спідниці (рис. 171).

 Причина: а) недостатній прогин верхнього зрізу полотнища спідниці; б) збільшений розчин задніх і бічних виточок.

 Виправлення: а) поглиблюють верхній зріз заднього полотнища спідниці (рис. 171 а); б) зменшують розчин задніх і бічних виточок (рис. 171 6).
 

4. Спідниця широка по стегнах (рис. 172).

Виправлення: забирають надлишки тканини по бічних швах (рис. 172 а).
 

5. Слабина на ділянці стегон по боку (рис. 173).

 Причина: збільшено розчин бокової виточки.

 Виправлення: зменшують розчин бокової виточки, відповідно на таку ж величину збільшують розчин задніх і передніх виточок (рис. 173 а).
 

 Після того, як внесено зміни до лекала спідниці, бічні зрізи і низ закріплюють зигзагоподібної рядком по краю, що оберігає їх від осипання. Першими зшивають виточки і запрасовують їх до середини (рис. 174 а). Бічні шви застрочують швом шириною 1,5 см, залишаючи в лівому бічному шві по довжині тасьми блискавка нестачанную частина, шви разутюжівают, в тому числі і нестачанную частина бічного шва. Тасьму блискавка підкладають під бічний шов посередині (рис. 174 6) або зі зміщенням (рис. 174). У першому випадку блискавку закріплюють рядками зверху на відстані 0,5 см з обох сторін; у другому випадку - з одного боку рядком 0,8 - 1,0 см, з іншого боку 0,1 - 0,2 см від запрасованою краю шва.

 Пояс можна обробити двома способами: з двома закритими зрізами або з одним відкритим зрізом, обробленим зигзагом. До поясу приметують прокладку, потім разом з прокладкою його приметують до верху спідниці, укладають обличчям до її навиворіт.

 З боку заднього полотнища пояс переходить за застібку блискавка на 0,7 - 1,0 див. Зі сторони переднього полотнища для обробки хлястика пояс перепускается на 4,0 - 5,0 см (рис. 174 г). Пояс складають уздовж навпіл, кінці обробляють (рис. 174 д). Надлишки відрізають, кінці вивертають на обличчя, другу сторону пояса підгинають на 0,8 - 1,0 см, приметують з обличчя і закріплюють строчкою на відстані 0,1 см від попереднього шва, обметують петлю (рис. 174 е). Другим способом пояс обробляють попередньо обметав його разом з прокладкою зигзагоподібної рядком. Пояс приметують до верху спідниці, укладаючи особа з особою, залишаючи по кінцях припуски на обробку решт і хлястика, закріплюють рядком (рис. 175 а). Потім складають уздовж навпіл, обробляють кінці (рис. 175 6), відрізають надлишки і вивертають на обличчя. Виправляють по прокладці, виметивают і закріплюють з особи оздоблювальною строчкою, одночасно захоплюючи вільний другий край поясу. Роблять петлю (рис. 175).

 Низ підгинають на 4,0 см, підшивають потайними стібками, знімають намітку, прасують і по петлі пришивають на поясі гудзик. Для зручності при притачивании пояси можна вкласти по бічних швах складену вдвічі тасьму, що виконує роль вішалок. Довжина кожної з 15 див.
 

2. Пряма спідниця з вовняної тканини зі шліцом або складкою (рис. 176). Складається з одного переднього і двох задніх полотнищ. Побудова переднього полотнища виконується за рис. 167 б, заднього - за рис. 167 а з надбавкою по середньому шву на складку або шліцу. Для шліци середній шов застрачивается не до кінця (рис. 176) для складки - до кінця (рис. 176 б), і надалі обробка така ж, як прямої спідниці.

 Так як в спідниці шліца розорюється, внутрішні зрізи повинні бути оброблені, закріплені зигзагом або окантовані, якщо спідниця з товстої тканини. У несыпучей тканини зрізи можуть бути підігнуті на 0,3 - 0,5 см і закріплені рядком або зигзагом (рис. 177 а). Якщо кромка на тканини без яскравих смуг, найзручніше розташовувати при крої середину заднього полотнища по крайці, у цьому випадку зріз не потребує обробки. Шов сточується, інша частина шліци заметывается і приутюживают, припуск на шліцу загладжується на бік правої половини заднього полотнища. В іншому обробка аналогічна обробці прямої спідниці. При подшиве низу потайними стібками закріплюється верхня і нижня частина шліци (рис. 177 б).
 

Наводимо способи усунення дефектів у прямих спідниці зі складками ззаду.

1. Складка або шліца внизу розходиться (рис. 178).

 Причини: а) не врахована особливість перегибистой фігури (при прямій спині великий прогин в профіль по лінії талії) - був даний недостатній прогин верхнього зрізу спідниці; б) верхній зріз припуску на складку не відповідає за формою верхнього зрізу спідниці - дан недостатній прогин, в) виріб заужено.

 Виправлення: а) збільшити прогин верхнього зрізу спідниці (рис. 178 а); б) верхній зріз припуску складки привести у відповідність з верхнім зрізом спідниці (рис. 178, б). При розкрої заднє полотнище можна скласти по лінії, наміченої на кресленні пунктиром, і вирізати по верхньому зрізу разом; в) виріб розширюють по стегнах, випускають запас тканини по бічних швах або зменшують припуск на шліцу або складку (рис. 178).
 

3. Спідниця з вовняної або щільної бавовняної тканини з розрізами в бічних швах або в середньому шві заднього полотнища. Складається з переднього (рис. 167 б) і двох задніх полотнищ. Основну деталь заднього полотнища будують за рис. 167 а, для середнього шва додають припуск (рис. 179), шов сточують не до кінця, закріплюють, частина шва залишають для розрізу. Шви обметують зигзагом, застрочують виточки, шви, в лівий бічний шов вшивають застібку блискавку, підгинають і підшивають низ, приточують пояс. Припуск на шов по розрізу підшивають потайними стібками (рис. 180 а), або, якщо задумана оздоблювальна строчка, розріз можна закріпити рядком (рис. 180 б).
 

4. Пряма спідниця з вовняної тонкої тканини з обтачными воланами в середньому шві заднього полотнища (рис. 181). Переднє полотнище залишається без зміни, а заднє полотнище добудовується: по середній лінії додається 1,5 см на шов і по низу частина волана (рис. 182 а). Для обточування волана повторюється його форма (рис. 182 б, зелена лінія). Особливості обробки нижньої частини середнього шва заднього полотнища: спочатку обточують обидві половини волана (рис. 183 а), в кутах розрізають, вивертають на обличчя, закріплюють оздоблювальною строчкою, застрочують середній шов, по низу спочатку загинають припуск на середній шов, потім підшивають низ (рис. 183 б). Обидва волана вивертають на обличчя, викладають і приутюживают, можна вгорі закріпити рядками (рис. 183).
 


5. Пряма спідниця з щільної бавовняної тканини з стачного воланом по низу середнього шва заднього полотнища (рис. 184). Переднє полотнище без зміни, як в прямій двухшовной спідниці. Заднє полотнище із змінами: на шов посередині 1,5 см, внизу волан, який можна зробити більше або менше 1/4 кола (рис. 184 а). Зшивають середній шов заднього полотнища і верхній зріз волана, в кутку шов розрізають. Низ підгинають і підшивають по волану на 1,0 см, по основі на 4,0 см (рис. 184 б). Волан викладають і приутюживают з особи, при бажанні можна зробити закріпки рядком.
 

6. Пряма спідниця з віялової складкою в середньому шві заднього полотнища (рис. 185). Переднє полотнище без зміни - ціле з двома вытачками. Заднє полотнище добудовують з урахуванням складки. В даному випадку запропонована складка в три рази (рис. 185 а). В залежності від глибини складок роблять припуски до середньої лінії заднього полотнища (рис. 185 б). Середній шов сточують до лінії глибини складки. На рис. 185 в пунктиром позначена середина (внутрішня частина складки); прямою лінією - ребро складки. З бічних сторін вставки під складки дан припуск на шов 1,0 див. цими сторонами вставку пришивають до припуск по середньому шву полотнища, шов разу поживають, по верхньому зрізу складки кріплять до припуск на середній шов - одну частину відгинають, складки вирівнюють і закріплюють (рис. 185 г). Рядок закріплення складок повинна потрапити в кінець середнього шва.

Категорія: Азбука шиття | Додано: (20.12.2015)
Переглядів: 2945 | Рейтинг: 0.0/0